Що таке мова?

Мова в нашій сьогоднішній статті піде про говірками. Ми постараємося дати найбільш повну відповідь на питання про те, що таке мова. Адже використання різних частин мови в нашому повсякденному житті виступає обов`язковим умовам для розуміння людьми один одного, тому в них потрібно розбиратися. Сьогодні поговоримо про говіркою.

Наріччя і способи застосування цієї частини мови

У лінгвістиці дану частину мови визначають як певний елемент мови, який позначає ознаку дії або ознака ознаки. Наріччя не змінюється. Якщо згадати шкільні роки, то можна звернутися до такої простої для запам`ятовування формулюванні. Наріччя - це частина мови, яка відповідає на такі питання: "як?", "Де?", "Куди?", "Коли?", "Навіщо?". Прислівники в своїй більшості належать до дієслів і позначають ознака того чи іншого дії.

Загальноприйнята класифікація говірок визначається за морфологічним ознакою освіти цієї частини мови. Давайте розглянемо таку класифікацію:

Суфіксальний спосіб утворення. Наріччя утворюється за допомогою додавання або зміни суфікса змінюваного слова. Ось, наприклад: "теоретичний - теоретично"
Зміна приставки слова і його суфікса відповідає освіті прислівники приставочно-суффиксального типу. Наприклад: "ситий - досхочу"
Префіксальне наріччя - це те, яке утворюється префіксальних способом, тобто додатком приставки: "погано - непогано", "де - ніде".
Також прислівники можуть утворюватися при використанні різних комбінацій і складання слів. Наприклад: "безпорадно" (додавання слів "без" і "допомога") - "сидячи - напівсидячи" (додаток приставки "підлозі" до основного слову) - "повз ходити - мимохідь" (словосполучення).

Що таке мова і якими бувають прислівники, ми розібралися. Тепер поговоримо про використання діалектів.

Вживання дефіса можливо в наступних випадках. Всі прислівники з приставкою "по" вживаються з суфіксами "ки", "ьі", "ому" (по-моєму). Прислівники на "их", "ьіх", утворені від порядкових числівників ( "по-перше"), використовуються в мові з приставками "під" і "в". Невизначені прислівники з приставкою "дещо" вживаються з суфіксами "то", "або", "коли", "таки", "як" (так-сяк).
Прислівники утворюються також за допомогою повторення слів: "хочеш не хочеш" - "як-ніяк".
Наріччя утворюється в поєднанні синонімічних слів (неждано-негадано).
Приставка "по" в говірками пишеться разом, якщо в слові є суфікс "у", "Енька", "оньку" (легенько).
Також "за" пишеться разом з порівняльними формами говірок (тихіше).
Разом пишуться такі види прислівників: утворені за допомогою з`єднання прийменників з власною мовою (доки, зсередини, ніколи) - утворені за допомогою прийменників "в" і "на" з числівниками збірного типу (вдвічі, втричі) - утворені за допомогою прийменників в поєднанні з повним прикметником (круто) - утворені за допомогою вказівних займенників (від чого, чому).
Окремо слід писати ті прислівники, в яких основне слово починається з голосної букви (не відкрито).

Таким чином, дорогий читачу, наріччя не можна назвати простою і зрозумілою частиною мови. Велика кількість правил правопису прислівників змушує задуматися про потрібність і правильності їх вживання як в усній, так і в письмовій мові. На перший погляд, правила складні, проте з часом ви легко запам`ятаєте правопис багатьох діалектів.