Що таке літопис?
У середовищі кожного народу знаходилися грамотні люди, які вели запис найбільш важливих подій в житті держави. У Греції такі письмена називали хроніки, в Європі аннали, а в Росії літопис. Про це і докладніше.
Що таке літопис в історії і культурі Росії
Літопис - це документальне підтвердження ряду історичних подій нашої Батьківщини. Літописи вели як окремі особистості, Нестор Літописець, наприклад, так і цілі організації, такі як Іпатіївський монастир. Літо на староруської означає рік, а більшість праць так і починалися: «в літо, коли Ігор пішов на печенігів ...» і т.д.
До того ж, літопис цікава для вивчення не тільки історикам, а й філологам, лінгвістам і етнологам. Взагалі ж, така праця - це унікальне джерело пізнання минулого, через який ми можемо вивчити мову, звичаї і події епохи. До того ж, праці літописців є основою для написання сучасної історії. Так, праця Карамзіна «Історія держави російської» практично цілком написаний на основі літописів.
Найдавніші збережені сьогодні літописі, це Лаврентіївський (1377 рік) і Іпатіївський (14 століття, літопис Іпатіївського монастиря під Костромою).
Але більшість літописних склепінь не збереглося в оригіналі до сьогоднішнього дня. Вони існують в списках, тобто в копіях, переписаних з першоджерела.
Літописи завжди грали і важливу політичну роль. І під час війни з Наполеоном, і в Велику Вітчизняну війну, ворогами масово знищувалися книгосховища в монастирях і садибах. Бо ворог знає, що народ, який не пам`ятає свого минулого, майбутнього не має.
